середу, 20 травня 2009 р.

В цьому вся я...





Банальний вислів Вільяма Шекспіра

"Весь світ - театр, а люди в ньому - актори!"



І воно ж дійсно так! Кожного дня, спілкуючись з рідними, стоячи в натовпі метрополітену, розмовляючи з колегою по роботі або відвідуючи перукаря, ми одягаємо різні маски і виконуємо різні ролі. Зазвичай сценарій стандартний, побудований на звичному утрої суспільства, на нормах моралі, на стереотипах... І так, рідко відходячи від режисерського задуму, кожен з нас проживає власне життя: ч/б або насичене яскравими фарбами, довге або коротке, яскраве або безлике... тимчасово зникаючи за лаштунками...


Деяким інколи щастить вчасно натиснути "pause" і перерватись на антракт для осмислення уже "зіграного" та для моменту сумніву: "А може змінити сценариста?" або взагалі "Змінити театр?". І класно, коли це відбувається без трагічних на те причин ... а просто так.


Здається, до мого "антракту" залишилась одна дія ... захист диплому! І позаду залишиться: майже 21 рік життя, безтурботне дитинство, прекрасне виховання (thanx my parents:), пристрасть до танцю, не дуже давно відкритий кулінарний талант, безліч зацікавлень і амбіцій ... а ще... незабутнє студентство в улюбленій Могилянці, парочка спроб працювати, дуже рідні "PR-Перці" (не могла не згадати:) і купа яскравих емоцій, відкритих людей, щирих усмішок та неповторних моментів... А попереду: а попереду ВСЕ ЖИТТЯ!!! З радостями і невдачами, зі злетами й падіннями, з новими знайомствами, подіями та моментами!

Сподіваюся, життя буде насиченим,
радості - чисельні,
невдачі - повчальні,
злети - без падінь,
падіння - м'які,
знайомства - приємні,
події - з сильним інформаційним приводом,
моменти - емоційні!!!
І хоч зараз перша ночі, я виснажена думками про успішний захист диплому і дуже хочу спати, я вірю, що все буде так, як я задумала!!! Не інакше!


І можливо, у "спектаклі" мого життя ще буде багато антрактів, негативних героїв і невдалих декорацій, та кожна наступна дія обов'язково буде неповторною, з реальними людьми і щирими емоціями, і що найважливіше - з аплодиментами вкінці!
Головне, що моя маска залишиться в гримерці... а перед вами буду я! справжня я!


Щиро ваша, Джульєтта

3 коментарі:

  1. новий сценарій життя кожен може писати сам і не важливо, яка дія була останньою.
    ми можемо робити антракти, зривати плодисменти посеред вистави, і не лише в кінці. можемо грати так, щоб цей сценарій був золотим фондом театру Життя! ;)

    бажаю, щоб новий етап в твоєму житті був насичений та цікавий! сценарій був ще цікавіший, а декорації ще привабливіші!

    сподіваюся, що ми ще зустрінемося на одній "театральній сцені"! ;)

    ВідповістиВидалити
  2. а ти підхопила мою хвилю)))

    можемо і будемо так робити!!!
    дякую, сонечко!!! взаємно:)

    будемо зривати аплодисменти разом, і не раз!!!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Так тяжко передбачить що буде далі,
    все в наших руках, в наших силах,
    щоб життя здавалось раєм,
    будемо для цього ми старатись... =)

    ВідповістиВидалити