четвер, 24 лютого 2011 р.

З ароматом какао.

 (Ось таку штуку зробила вчора батькам). Вийшло трохи по-дитячому, але сподіваюся, їм сподобається...)

Бувають дні, коли без поспіху прокидаєшся, повільно п'єш каву, і навіть музика заважає. Хочеться просто спокійно слухати тишу, насолоджуватися самотністю та ні про що не думати. А не виходить. Бо незважаючи на непрацюючий ТВ (місяць як), залишаються два телефони, цілодобовий інтернет і список справ з 12 пунктиків.
Та завтра, нарешті, п'ятниця, і я їду додому. А це, мабуть, все, що мені зараз потрібно. Тим паче, що там мене, звісно ж, чекають... Плюс іменинний мамин тортик  як додаткова перевага:). Сьогодні, повертаючись додому, вперше в житті бачила сотні і сотні ворон, які кружляли над деревами. Кажуть, що це на сніг. Сподіваюся, він не замете мені рідну дорогу додому...
Листи і подарунки з різних кінців світу не можуть не радувати. Швеції і Малайзії особливий привіт! Важко передати словами, як приємно виймати з поштової скриньки конверт з марками і штампами, а з яким захопленням потім перечитуєш ці листи...

Location: HOME
Mood: какао + пластир з динозавриками:)
(опекла палець - жити буду:)

Немає коментарів:

Дописати коментар